пос. Югыдъяг

Öкмысдассö он на сет

 Ноябрын 90 арӧс лоӧ Югыдъягысь И.С. Кармановлы, но сы мындасӧ сылы он сет, кӧть война дырйи веськавліс пленӧ да олӧмыс вӧлі зэв курыд.

Чужис сійӧ Немдінын 1922 вося ноябр 11 лунӧ. Мам-батьыс шулісны, мый бур эськӧ вӧлі, чужис кӧ 4 лунӧн водзджык — ноябр 7 лунӧ. Сэки эськӧ чужан луныс лоис Великöй Октябрьскöй социалистическöй революция лунӧ, позис пасйыны кыпыдджыка.

Немдінса зон 1937 воын помаліс Немдінса школаысь 7 класс (тайӧ кадӧ вӧлі ыджыдтор) да велӧдчис киномеханикӧ. Петкӧдліс сёрнитӧм кинояс эз сӧмын аслас сиктын, но и Мысын,  Югыдъягын, Тимшерын, Лопъювадын, Парчын, Лебежнӧйын. Быдлаын виччысисны, быдлаын вӧлі дона гӧсьтӧн. Киномеханикӧн вöлі 1941 вося октябр тӧлысьӧдз. Сэсся босьтісны армияӧ.

Иосиф радейтіс вӧр-ва, бура лыйсис ружьеысь. Медводдза кӧчӧс лыйис 10 арӧсӧн. Вӧр-ва сылы сетіс зумыдлун. Та вӧсна веськаліс воздушно-десантнöй войскаӧ. Велӧдчисны чеччавны самолётсянь парашютӧн, лыйсисны быдсямапӧлӧс ӧружиеысь да с.в. Асьсӧ петкӧдліс сӧмын бур боксянь, та вӧсна индісны вӧрӧгӧс туялан ротаӧ.

Воис кад, пуксьӧдісны самолётӧ да шыбитісны вӧрӧглӧн тылӧ. Тӧдмалісны немечлысь лыд, укреплениеяс, техника. Ковмыліс пырны косьӧ. 1942 вося июнь 28 лунӧ доймис мӧдысь да веськаліс пленӧ. Первойсӧ вӧлі Польшаса лагерын, а бӧрынджык нуисны Францияӧ. Тані и суис война пом. Найӧс, кодъяс веськавлісны пленӧ, повзьӧдлісны, мый  СССР-ын найӧс бара пуксьӧдасны лагерӧ, да бурджык кольччыны татчӧ. Ӧткымынӧн эскисны да мунісны корсьны шуд Америкаӧ, Австралияӧ, мукӧдлаӧ. Иосиф Степанович лыддис, мый сылы повны нинӧмысь, да локтіс СССР-ӧ. Но гортас веськаліс сӧмын куим во мысти. 1945 восянь 1948 воӧдз уджаліс электромонтёрӧн «Запорожстрой» трестын. Уджаліс бура, мыйысь ошкисны. Позис кольччыны, лӧсьӧдны семья да овмӧдчыны, но кыскис чужанінас. Гортас локтӧм бӧрын пырис Усть-Немскӧй леспромхозӧ. Уджаліс монтёрӧн, электромонтёрӧн. Механикъяслысь воджынся курсъяс помалӧм бӧрын индісны старшöй механикӧн. Кад кольӧм мысти гӧгӧрвоис, мый тӧдӧмлунъяс оз тырмыны, да пырис велӧдчыны уджысь орӧдчытӧг Ухтаса лесотехнической техникумӧ, бура помаліс сійӧс.

Индісны леспромхозса главнöй механикӧн. 1970-1975 воясын вӧлі леспромхозса директорӧс вежысьӧн. Бӧрынджык уджаліс производство юкӧнса старшöй инженерӧн, автоцехса начальникӧн да технорукӧн. 1982 воын петіс пенсия вылӧ.

Гӧтырыскӧд быдтісны 4 челядьӧс. Ставные лоисны бур йӧзӧн. Дыр да бура уджалӧмысь сетісны «За трудовое отличие» да «Ветеран труда» медальяс, уна почёт грамота, дона козинъяс да сьӧма премияяс. Эм «65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» медаль.

Олӧ пи дорас. Ыджыд арлыд вылӧ видзӧдтӧг, пыр на кок йылас.

Николай ЛЮТОЕВ.

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека